Ексклюзиви Російсько-українська війна Перемовини щодо припинення війни Крим до завершення війни: чому слова Стефанчука викликали хвилю дискусій
Руслан Стефанчук заявив, що війна в Україні завершиться лише після повернення Криму. На тлі чутливих мирних перемовин слова спікера Верховної Ради прозвучали як сигнал жорсткої позиції, однак політологи застерігають: такий меседж може мати неочевидні наслідки. Фокус розібрався, чому подібні заяви знову лунають навколо однієї з найчутливіших тем війни.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час спільної пресконференції зі спікером Риксдага Королівства Швеція Андреасом Норленом у Стокгольмі чітко заявив: війна закінчиться лише тоді, коли буде повернутий до України півострів Крим.
За його словами, на самому саміті — IV Парламентському саміті Кримської платформи — майже 70 парламентських делегацій з усього світу та з усіх континентів обговорювали питання Криму, України та демократії.
Стефанчук підкреслив, що партнери України "не мали жодних вагань" щодо того, хто є агресором, і що винною у цій війні одностайно визнали Росія.
"Усі чітко висловилися: винна — Російська Федерація, вона разом зі своїм очільником відповідає за розв'язану війну", — зазначив він.
Відео дня
Стефанчук також щиро подякував міжнародним партнерам за те, що тема Криму була сприйнята однозначно: "Крим — це Україна, частина Української держави".
Повернення Криму: навіщо знов пролунала ця заява
За словами політолога Віктора Тарана, подібні висловлювання виглядають не як стратегічна позиція, а як емоційні й непідготовлені заяви, які посилюють напругу серед українців.
"Я б порадив пану Стефанчуку припинити такі заяви, які щоразу драматизують українське суспільство. Йому варто зайнятися своєю прямою роботою", — зазначив політолог.
Таран нагадує, що саме Верховна Рада має ухвалити пакет законодавчих рішень, які визначать умови ведення війни й підтримку армії у 2025 році.
Експерт нагадує, що в держбюджеті на 2026 рік закладено значно менше коштів на оборону, ніж потрібно вже цьогоріч. Попри очікування військових, підвищення грошового забезпечення так і не відбулося. Не вирішено й одного з найболючіших питань — справедливих термінів служби та ротацій, на чому наполягають західні партнери. Крім того, законодавець не створив дієвих механізмів, які б унеможливлювали ухилення від мобілізації, а анонсовані державою програми щодо повернення українців з-за кордону залишаються без реального фінансування.
"Хай займається цим, а не провокує суспільство черговими заявами про Крим чи Ялту. Ми вже це проходили", — підкреслив Таран.
На думку політолога, різкі меседжі можуть бути елементом тактики влади під час важких переговорів.
"Це може бути спроба емоційно виснажити суспільство. Мовляв, або воюємо до останнього, або погоджуємося на будь-який мир", — каже Фокусу Таран.
У цій парадигмі Стефанчук постає "поганим поліцейським", який озвучує максималістські позиції, тоді як президент може запропонувати "більш реалістичний" варіант.
Але Таран наголошує: така гра небезпечна і безвідповідальна.
"Замість чесної розмови з суспільством влада тисне на болючі точки й створює хибні очікування. Це породжує відторгнення між владою і людьми", — вважає політолог.
Друга інтерпретація пов'язана з концепцією "резистанційної війни" — погляду, що протистояння України та Росії триває століттями, а нинішня війна матиме кілька фаз.
У такому сценарії можливе тимчасове перемир'я, але повномасштабна боротьба за всі території продовжиться пізніше.
Якщо влада справді готується до такої моделі, каже Таран, вона має чесно сказати суспільству:
- після війни Україна житиме в умовах, подібних до Ізраїлю;
- усі громадяни проходять службу, формується довгострокова оборонна модель;
- ухвалюється нове оборонне законодавство.
"Якщо ми рухаємося до такої системи — вносьте законопроєкти. А не продовжуйте робити емоційні заяви без змісту", — підсумував політолог.
Крим — як ідеологія: чому заява Стефанчука не пов'язана з "мирними планами"
За словами політолога Володимира Фесенка, Стефанчук озвучив те, що вже давно закладено в українські стратегічні підходи: Крим є частиною України, і питання його деокупації — це принцип, а не предмет торгу.
"Ця заява — ідеологічна позиція України. Вона має сенс у стратегічному вимірі, але не є частиною нинішнього переговорного процесу", — пояснив Фокусу політолог.
Фесенко підкреслив, що сьогодні на переговорах питання Криму не стоїть, попри те, що в суспільстві існують різні думки й побоювання щодо цього. Переговори стосуються інших тимчасово окупованих територій, і зараз саме вони є ключовим предметом дискусій.
"Не шукайте тут якоїсь прихованої "зради". Нинішні переговори не про Крим. Глибокий зміст у заяві є, але він світоглядний, а не переговорний", — наголосив він.
Проте є небезпека, що Сполучені Штати можуть погодитися на визнання російського контролю над Кримом чи іншими регіонами. Політолог нагадав про попередні дипломатичні ініціативи.
Зокрема, він згадав квітневий "мирний план" Кіта Келлога, радника Дональда Трампа, в якому був пункт, що фактично означав визнання російського контролю над Кримом. Цей пункт викликав хвилю критики як в Україні, так і в Європі.
Схожі моменти, каже Фесенко, нині звучать у "останньому" проєкті. Там йдеться про фактичне визнання анексії трьох регіонів — Криму, Донецької та Луганської областей.
Фесенко пояснює, що під "фактичним визнанням" може матися на увазі не юридична легалізація, а дозвіл на бізнес-активності, туристичні поїздки, дипломатичні контакти на цих територіях — подібно до того, як США у часи СРСР де-юре не визнавали окупацію Балтії, але де-факто приймали її існування у практичній площині.
Політолог наголошує, що питання статусу окупованих територій — у тому вигляді, як його пропонують окремі американські політичні групи, — є безперспективним.
"Це глухий кут. Компромісу тут немає навіть теоретично. Позиції України й Росії абсолютно протилежні й несумісні. Американці намагаються шукати варіанти, але це неможливо поєднати", — каже Фесенко.
Він підсумовує: заява Стефанчука звучить жорстко, але вона не змінює переговорного контексту і не свідчить про будь-які поступки чи таємні домовленості.
"Крим у перемовинах не обговорюють. Тоді навіщо було це говорити?"
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що подібні заяви можуть не лише збивати інформаційний фокус, а й створювати ризики для України.
На думку експерта, суспільство загалом розуміє: повернення Криму — довгий і складний процес, який навряд чи станеться швидко. І саме тому в момент, коли світова увага прикута до перемовин, подібні заяви звучать дивно.
"Так, Крим зараз не обговорюється на переговорах. Тоді навіщо озвучувати цей меседж саме зараз?" — каже політолог.
Він припускає, що подібні фрази можуть виконувати роль елемента впливу на міжнародних партнерів. Мовляв, якщо навіть голова Верховної Ради публічно заявляє, що Україна не відмовиться від Криму, то ніякі натяки на "обмін територіями" чи "юридичне визнання" Росії не повинні з'являтися в порядку денному.
Сам термін "юридичне визнання" окупованих територій, наголошує Рейтерович, взагалі є нонсенсом і не має навіть звучати. Але факт, що такі ідеї циркулюють у деяких міжнародних пропозиціях, може пояснювати, чому озвучуються гранично жорсткі позиції.
Рейтерович також зазначив, що реальний вплив голови Верховної Ради набагато менший, ніж випливає з Конституції. І Стефанчук міг використовувати цю заяву як спосіб знову нагадати про себе.
У його словах, каже політолог, немає нічого нового: Україна не визнаватиме жодних територіальних змін, тож у будь-якій майбутній угоді завжди буде "зірочка" — уточнення, що питання Криму залишається відкритим принаймні до певних історичних переломних моментів, таких як зміна влади в Росії.
"Завершення війни передбачає визнання певних територіальних змін. Оскільки ми їх не визнаємо, нам потрібна ця "шпаринка". І Стефанчук її озвучив", — пояснив Фокусу Рейтерович.
Політолог попереджає: подібні максималістські меседжі іноді грають проти України, особливо коли мова йде про американську дипломатію.
"Американці вміють виривати слова з контексту. Цю заяву можуть використати як елемент тиску на Україну", — зауважив він.
Рейтерович не виключає, що це може статися, хоча поки що незрозуміло, чи буде ця фраза використана у переговорних рамках.
На думку експерта, найбільш ймовірно, що Стефанчук адресував свої слова українському суспільству, а не зовнішнім партнерам. Але з огляду на контекст — зараз, під час складних переговорів — робити такі заяви було недоцільно.
"Мені здається, краще було б цього не говорити. Але вже сказано — маємо те, що маємо", — підсумував Рейтерович.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп після перемовин у Женеві іронічно натякнув, що у мирних переговорах між Росією та Україною може бути досягнутий "великий прогрес".
Джерело: focus.ua
