На травневому саміті в Пекіні Сі Цзіньпін розпочав довгу партію: змусити Вашингтон крок за кроком відмовитися від підтримки Тайваню – і отримати острів без війни. Саме так трактують зустріч Дональда Трампа з китайським лідером аналітики Річард Гаасс і Девід Сакс.
Як пише "Хвиля", про це двоє експертів Ради з міжнародних відносин США написали у статті для Foreign Affairs.
Тон задав сам Сі. За підсумками візиту Пекін оприлюднив його попередження Трампу: якщо тайванське питання "вирішувати правильно, відносини залишаться стабільними", а якщо ні – "дві країни чекають зіткнення й навіть конфлікти, що поставить усі відносини під загрозу". За словами авторів, Сі хоче переписати саме те, що означає для США "вирішувати правильно".
Китайський лідер наказав армії бути готовою захопити Тайвань до 2027 року, а повний контроль над островом називає завданням до 2049-го. Але воювати він не хоче. Війна навіть проти слабшого ворога завжди ризикована – це показали і вторгнення Росії в Україну, і удари США по Ірану. Тож Сі шукає шлях без жодного пострілу. І цей шлях, на думку Гаасса й Сакса, пролягає через Трампа.
Президент США давно критикує Тайвань і сумнівається, чи варто його захищати. Після саміту він призупинив узгоджений пакет озброєнь на 14 млрд доларів і заговорив словами Пекіна. В ефірі Fox News Трамп заявив, що на острові "є хтось, хто хоче незалежності", а тайванські лідери "хочуть війни й думають, що США за їхньою спиною". Реальність інша: правляча партія Тайваню незалежності не домагається.
Пакет зброї Трамп назвав "дуже хорошим козирем" і повідомив, що тримає його "на паузі". А ще розповів журналістам, що обговорював із Сі продаж зброї Тайваню "в усіх деталях" – попри багаторічну заборону США взагалі радитися про це з Пекіном. Невдовзі міністр оборони Піт Гегсет уперше за 10 років жодного разу не згадав Тайвань у промові на "Діалозі Шангрі-Ла" в Сінгапурі.
Сама затримка пакета вже вигідна Пекіну, пишуть автори. Головне для Китаю не конкретні ракети, а прецедент: Вашингтон погоджується узгоджувати продаж зброї з Пекіном і сіє сумніви у власній надійності. Цю гру Гаасс і Сакс називають "ув'язкою по-китайськи" – коли від наступних президентів США вимагатимуть тих самих поступок як умови нормальних відносин.
Наслідки можуть бути далекосяжними. Якщо Тайвань перестане вірити, що США допоможуть йому озброюватися, місцевим політикам буде важче переконувати співгромадян фінансувати оборону. За опитуванням 2026 року, лише 34% тайванців вважають США "надійною країною" – і це на понад 10 пунктів менше, ніж п'ять років тому. Слабшає й уся мережа союзів США в Індо-Тихоокеанському регіоні: Японія, Південна Корея та інші почнуть сумніватися, чи варто покладатися на Вашингтон.
Ціна відкритого конфлікту – окрема тема. За оцінкою Bloomberg, війна за Тайвань відняла б у світової економіки близько 10 трлн доларів – більше, ніж пандемія COVID-19. Адже саме на острові виробляють основну частину найсучасніших у світі мікрочипів.
Вихід Гаасс і Сакс бачать простий: схвалити пакет зброї, не залишити Пекіну сумнівів у підтримці Тайваню й повернутися до "стратегічної ясності". Сі може у відповідь скасувати вересневий візит до Вашингтона – але це невелика ціна, якщо він зрозуміє, що острів дістанеться йому не задарма. Найнадійніший спосіб уникнути війни, підсумовують автори, – не дати Пекіну й тіні сумніву щодо рішучості США.
