Економіка Російсько-українська війна Удари РФ по складах в Україні Пошта під ударами: скільки втратили українські оператори та як змінюють свою роботу
Пошта більше не працюватиме як раніше. Армія РФ завдала мільярдних збитків українським операторам. Вбито та поранено працівників, зруйнувано та пошкоджено сотні об'єктів інфраструктури. Попри системні атаки на сортувальні хаби та пересувні відділення, оператори продовжують працювати. Фокус проаналізував масштаби втрат логістичного сектору, про які відомо, а також дізнався про зміну роботи головних поштарів країни.
Поштову інфраструктуру атакують по всій Україні. Пошкоджені та знищені відділення, сортувальні центри, депо й транспорт, а оператори змінюють порядок роботи під час атак, щоб убезпечити працівників і клієнтів. Що відбувається з посилками після ударів, як працює логістика та яких фінансових втрат зазнали "Укрпошта", "Нова пошта" та Meest, читайте у матеріалі Фокусу.
Що сталося з "Новою поштою" в ніч проти 24 вересня
Унаслідок ворожої атаки в ніч на 24 вересня у Києві було зруйноване чергове відділення "Нової пошти" №6, а також пошкоджене сортувальне депо компанії.
У "Новій пошті" повідомили, що ніхто з працівників не постраждав. Частина вантажу на об'єкті була знищена, а вцілілі посилки переміщують на іншу локацію.
Видео дня
"Номер та адресу відділення повідомимо отримувачам додатково", — зазначили в компанії.
Клієнтам радять перевіряти актуальний статус відправлень у мобільному застосунку або на офіційному сайті "Нової пошти". Компанія також повідомила, що компенсує клієнтам оголошену цінність відправлень, які були знищені внаслідок атаки.
Щодо загальних втрат впродовж повномасштабної війни, "Нова Пошта" не наводить актуальних даних.
Важливо Б'ють по інтернету та по мізках: у чому сенс нової тактики ракетних ударів РФ
"Наразі ми не коментуємо теми, пов'язані з ворожими обстрілами, зокрема наслідки атак, збитки і окремі аспекти нашої операційної діяльності під час війни. Усю публічну інформацію з цього приводу ми оперативно публікуємо в офіційному Telegram-каналі та соцмережах "Нової пошти"", — відповіли Фокусу в пресслужбі оператора.
Раніше, 6 липня, економіст Тимофій Милованов повідомляв, що Росія пошкодила або зруйнувала понад 400 відділень і терміналів "Нової пошти", а загальні витрати на відновлення майна перевищили 1 млрд грн. За втрачені або пошкоджені відправлення компанія з 2022 року виплатила клієнтам понад 147 млн грн компенсацій. Також, за його даними, загинули 26 співробітників "Нової пошти".
Яких втрат зазнала "Укрпошта"
На тлі нових атак "Укрпошта" надала Фокусу оновлені дані про втрати з початку повномасштабного вторгнення.
Від початку повномасштабного вторгнення компанія втратила 39 працівників, які стали на захист країни, а також 13 цивільних членів команди, які загинули внаслідок російських обстрілів.
Сукупні збитки "Укрпошти" орієнтовно оцінюються у понад 70 млн доларів (близько 3,1 млрд грн).
Серед основних втрат — понад 1 500 відділень, частина з яких залишається на тимчасово окупованих територіях. Близько 650 об"єктів пошкоджено, понад 40 — повністю знищено. Окрема велика категорія втрат — транспортний парк: від початку повномасштабної війни компанія втратила понад 430 автомобілів унаслідок бойових дій або окупації.
Окремою великою категорією втрат є транспортний парк. Від початку повномасштабної війни компанія втратила понад 430 автомобілів унаслідок бойових дій або окупації.
Російські удари по інфраструктурі "Укрпошти" продовжуються і 2026 року. За даними компанії, ворог знищив сортувальний хаб у Харкові та депо в Павлограді.
Пошкоджень зазнали сортувальний центр у Сумах, депо в Нікополі та об'єкти компанії в інших містах.
"Днями на Сумщині ворог знову атакував пересувне відділення компанії, внаслідок чого постраждали працівники", — повідомили в "Укрпошті".
У компанії наголошують, що сума збитків не є остаточною, оскільки російські обстріли тривають. Розмір збитків регулярно уточнюється за результатами оцінювання.
У Meest Пошта пошкоджено дата-центр
Наслідки російської атаки відчула і Meest Пошта. За повідомленням компанії від 23 вересня, унаслідок нещодавньої ракетної атаки було уражено дата-центр Meest Пошта та пошкоджено технічну інфраструктуру.
Через це тимчасово не працювала гаряча лінія підтримки, телефонний зв'язок був недоступний, а звернення приймали через онлайн-чати та соціальні мережі компанії.
Станом на 25 вересня гаряча лінія Meest ПОШТА відновила роботу.
"Друзі, наша гаряча лінія знову працює. Телефонні звернення до служби підтримки доступні у звичному режимі. Дякуємо за терпіння та розуміння, поки фахівці відновлювали зв’язок після пошкодження технічної інфраструктури внаслідок російської ракетної атаки", — повідомила пресслужба компанії.
Чому удари по пошті впливають на роботу цивільної інфраструктури
Поштові оператори забезпечують доставку ліків, гуманітарної допомоги, пенсій, соціальних виплат, посилок і листів, зокрема у прифронтові та деокуповані громади.
Як раніше пояснював представник "Нової пошти" у коментарі IWPR, спроби знищити логістику — це спроби порушити життєзабезпечення країни та її економічну стійкість.
"Це свідомий терористичний акт", — заявив він.
Представник "Укрпошти" своєю чергою зазначав: "Ці атаки — спроба зруйнувати звичний перебіг повсякденного життя та стійкість громад".
Кожну атаку на цивільну інфраструктуру українські правоохоронці фіксують як воєнний злочин. Досудові розслідування тривають.
Як поштові оператори пристосовуються до атак
Постійні удари змушують поштові компанії змінювати організацію роботи та посилювати заходи безпеки.
"Нова пошта" децентралізує зберігання посилок, розподіляє навантаження між мережею відділень, посилює фізичний захист об'єктів і впроваджує суворіші правила зупинки роботи під час загроз.
"Укрпошта" продовжує працювати за встановленими графіками, наголошуючи на безпеці працівників і відвідувачів.
Meest Пошта після пошкодження дата-центру перебудовує технічну інфраструктуру, зберігаючи роботу логістичної мережі та переводячи комунікацію з клієнтами в онлайн-канали.
Чи можна отримати компенсацію за знищену інфраструктуру
Юрист Іван Ліщина, який у 2016-2021 роках був заступником міністра юстиції України та уповноваженим представником України в Європейському суді з прав людини, у березні 2026 року пояснював IWPR можливі механізми відшкодування збитків поштових операторів.
Серед можливих шляхів він називав звернення до ЄСПЛ та міжнародного комерційного арбітражу.
Росія раніше визнавала юрисдикцію ЄСПЛ після приєднання до Європейської конвенції з прав людини, але згодом вийшла з конвенції. Через це механізм ЄСПЛ для нових справ має суттєві обмеження.
Важливо На Запоріжжі росіяни вбили поштарку, нагороджену відзнакою "За сприяння обороні"
Інший можливий механізм — міжнародний комерційний арбітраж. Його можливість пов'язана з угодою 2008 року про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та Росією.
Окремо міжнародна спільнота працює над новими механізмами компенсації, зокрема через Реєстр збитків, завданих Україні.
Для клієнтів поштових операторів ситуація інша. Компанії самостійно відшкодовують вартість знищених або пошкоджених відправлень відповідно до власних правил. Зокрема, "Нова пошта" повідомляла про виплату клієнтам понад 147 млн грн за знищені чи пошкоджені відправлення від 2022 року.
Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв про удари РФ по дата-центрам у Києві та розбирав, які провайдери зазнали атак ворога і для чого це Кремлю.
